Тростян - Архітектура Гуцульщини,Хата коло канатки
Субота, 10.12.2016, 19:35
Головна | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Категорії розділу
Цікаво [267]
Зображення [72]

» Наше опитування
Чи катались ви цього року на лижах?
Всього відповідей: 522

» Зв'язок

483133036
Відпочинок в Карпатах best_trostian@ukr.net


» Виправлення помилок

Побачив помилку? Виділи її та нажми Ctrl+Enter. Система Orphus


Архітектура Гуцульщини
 


Гуцульщина характерна своїми архiтектурними будовами, початки яких сягають давнiх часiв. Протягом столiть тут будувалися як цивiльнi, так i культовi будови, основна частина яких в силу тих чи iнших причин не дiйшла до нашого часу. Але з тих небагатьох залишкiв гуцульської архiтектури, що збереглися з XVIII-першої половини XIX ст., ми можемо уявити її високий мистецький рiвень, характерний своїми архiтектурно-конструктивними деталями.

Перш за все кидається у вiчi те, що на Гуцульщинi не було кам'яних будов, тут домiнувало дерев'яне будiвництво у всiх спорудженнях, починаючи вiд простої полонинської колиби до дивовижних культових будiвель. "В горах", писав мистецтвознавець Г. М. Логвин, "немає нi величних палацiв, нi розкiшних замкiв або храмiв, бо тут не було мiцних в економiчному вiдношеннi громад, спроможних виконувати великi будiвельнi роботи. А загарбники, якi будували кам'янi замки в долинах, не рискували заходити далеко в гори. Тому в цих районах плекалося виключно дерев'яне будiвництво. А оскiльки бiднiсть не давала змоги будувати великi споруди, вся увага була спрямована на вдосконалення композицiйних прийомiв та архiтектурно-конструктивних деталей. Тут ми не знайдемо i двох однакових церков. При спiльностi типу вони дуже рiзняться в деталях".

Широкий розвиток тваринництва на Гуцульщинi, в першу чергу, проявився на будiвлях у високогiрських пастуших поселеннях. Ця проблема пiднiмалася рядом дослiдникiв, але найбiльш повно вивчена українським мистецтвознавцем I. Р. Могитичем. Вiн прийшов до висновку, що на полонинах Гуцульщини крiм характерних для всiєї територiї Карпат вiвчарських i скотарських поселень, збереглися релiктовi поселення з компактно-периметральною забудовою: овальнi i багатограннi. В топографiї тих забудов, в плануваннi структури i системi забудови легко можна побачити традицiї слов'янських поселень городищ VI-IX ст.

В залежностi вiд складу стада в полонинах iснували три типи стойбищ вiвчарськi, тваринницькi i змiшанi (вiвчарсько-тваринницькi)70. Загальною рисою всiх високогiрних жител було їх сезонне використання. Вони зберегли традицiї давнiх типiв жител, що фiксували визначнi етапи безпосереднього еволюцiйного процесу в народному будiвництвi.

За межами постiйного поселення були на Гуцульщинi п'ять типiв сезонних житлових будов: застайки, полонинськi колиби, стаї, зимарки i колиби лiсорубiв. Високогiрськi полонинськi будови XIV-XIX ст. далеко були неоднорiдними. Багатi гуцули, якi посiдали чисельнi отари овець, корiв, коней, будували кращi стаї, зимарки, а бiднiшi задовольнялися простими колибами.

Вiвчарськi стiйбища складалися: стая, кошара (загорожа для овець), окiл, а при ньому невеличка, пiд односхилим дашком споруда "струнка", де доїли овець, застайни (невелика будiвля, де вiдпочивали вночi пастухи). Центральною господарсько-житловою будiвлею на стiйбищi була стая. Вона складалася з двох примiщень вотирника (без стелi примiщенння мiсце для ватри) i комори (мiсце для зберiгання бербеницi з бринзою, мукою, картоплею).

Протягом столiть в побудовi свого житла гуцули перейшли вiд простого дводiльного житла (кiмнати i сiни) до складної будови хати гражди. Гуцульськi гражди мають свою давню i цiкаву iсторiю розвитку. Як дослiджено в багатьох працях, зокрема, вiдомого галицького етнографа В. Шухевича, гуцульськi хати розмiщувалися не суцiльно, а були розкинутi по верхах. Їх господарства гнiздилися, як беркути i орли, по пагорбах, в малодоступних мiсцях. Наявнiсть лiсiв лягла в основу побудови жител виключно з дерева.

Гражди це замкнутi забудови з житловими, господарськими будiвлями, якi розмiщенi довкола подвiр'я, викладеного каменем. Гражда представляла собою житлово-господарський комплекс з вiдкритим двором перед житловою забудовою, огорожений зрубними стiнами i покрiвлею.

Такий двiр використовувався для вiдкритого утримання стада i служив захистом вiд диких звiрiв i озлої людинип. В XIV-XIX ст., коли гуцули жили далеко один вiд одного, такi садиби-фортецi були типовими для сiл Гуцульщини.

Рештки таких типових гражд ще можемо i сьогоднi спостерiгати в деяких верховинських селах, а найкраще вони спостерiгаються в музеях народної архiтектури i побуту у Косовi i Львовi. Так, на територiї такого музею у Косовi встановлена напiвкурна гуцульська бiдняцька дводiльна хата кiнця XVII ст. з с. Замарiв (20 км вiд Верховини колишнє с. Жаб'є). З трьох сторiн (крiм головного фасаду) хату охоплює прибудова. Це т. зв. опритулип для овець. В Львiвському музеї встановлена багатша, тридiльна з притулами хата середини XIX ст. з с. Верховини (колишнє Жаб'є).

Здавна гуцули мистецьки прикрашали iнтер'єр своєї хати. Тут використовувалися твори традицiйних видiв народного мистецтва. Оглядаючи сьогоднi такий iнтер'єр гуцульського житла, бачимо, що вiн простий i типовий для кожної української хати: пiч, лiжко, стiл, лави. Проте вiн вражає композицiйною стрункiстю та надзвичайним багатством фарб, яке грунтується на природному поєднаннi кольорiв i фактури матерiалу, з якого побудована хата. Гармонiйно доповнюють iнтер'єр численнi керамiчнi речi та яскравi шерстянi тканини.

Важкi соцiальнi умови гуцулiв в минулому знайшли свiй вiдбиток у характерi давнього дерев'яного житла. Тiсна, з однiєю кiмнатою, напiвтемна хата, вiдсутнiсть належного провiтрювання, безпосередня близькiсть до господарських примiщень ось що характерно для цього житла. Тiльки заможнiша частина селянства мала змогу в XVI-XIX ст. будувати хату з двома стiнами.

Однак, яка б убога не була гуцульська хата, господар прикрашав її цiкавими витворами своїх талановитих рук, що проявлялося в прикрашаннi балки, стелi (сволок) рiзьбленням з "руж", "зубчикiв". Часто майстер вирiзував своє прiзвище та рiк будови хати.

автор матеріалу: Володимир Грабовецький


» Форма входу

» Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

» Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

» Друзі сайту