Тростян - Література Гуцульщини,Хата коло канатки
Субота, 10.12.2016, 19:32
Головна | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Категорії розділу
Цікаво [267]
Зображення [72]

» Наше опитування
Чого потрібно більше на сайті?
Всього відповідей: 271

» Зв'язок

483133036
Відпочинок в Карпатах best_trostian@ukr.net


» Виправлення помилок

Побачив помилку? Виділи її та нажми Ctrl+Enter. Система Orphus


Література Гуцульщини
 

Література Гуцульщини Визначним письменником, в творах якого прекрасно оспiвана Гуцульщина, його працьовитий i волелюбний народ, був Ю.Федькович. Спираючись на багатющу народну творчiсть Гуцульщини, палкий цiнитель цього краю, вiн створив поему "Лук'ян Кобилиця", в якiй оспiвує керiвника селянського руху на Гуцульськiй Буковинi в 30-40 роках XIX ст. Спочатку письменник задумав написати про нього iсторичний нарис, але брак iсторичних матерiалiв не дозволив йому здiйснити задум. Поема Ю. Федьковича, на думку дослiдникiв, органiчно поєднала в собi романтичнi i реалiстичнi елементи; в нiй особливо чiтко оспiвано тяжку долю буковинських гуцулiв, їх боротьбу за волю. Виразником визвольних прагнень народу виступає в поемi Лукiян Кобилиця. Це сильна, вольова людина, що вiдчуває вiдповiдальнiсть за долю народу, прагне одного "аби народ ущасливить".

Письменник написав високохудожню поему "Довбуш" (1863), в якiй змальовує ватажка опришкiв хоробрим, вольовим, рiшучим i вродливим. Про нього ж автор згадує в поемi оНовобранчикп, у вiршах "Дзвiнка", "Недруг або Довбуш", "Убогий легiнь" i в баладах "Юрiй Гiнда", "Шипiнськi берези".

У поезiї "Соннi мари" вiн признається, що в молодостi захоплювався смiливим Довбушем i часто бiгав на його могилу, спiвав про нього i щиро переживав його предчасну смерть.

Ю. Федькович мрiяв написати драму про Довбуша. З його листування видно, що вiн настiльки захопився тiєю думкою, що присвятив цьому майже всi останнi роки свого життя. В одному з листiв в 1863 р. поет писав: "Озьмуся до Довбуша, коли доти не дочикаю. Дуже менi чогось той Довбуш на душi тяжить, аж сниться менi часом". Драму поет закiнчив у 1876 р. i надрукував спочатку в ж. "Правда", а потiм видав окремою книгою. Але драма не вдалися. На це вказували Iван Франко, Михайло Павлик i Володимир Гнатюк; автор вiдiйшов вiд живильних джерел народної творчостi.

Ганна Павлик перша жiнка-пропагандистка соцiалiзму в Галичинi, знаючи тодiшнє життя гуцулiв, написала оповiдання "Заробiтниця", яке публiкувала в альманаху "Перший вiнок" (1887), та оповiдання "Сам собi", змальовуючи життя бiдного гуцула. На жаль цей твiр досi не опублiковано.

Зiбранi на Гуцульшинi Iваном Франком фольклорнi i етнографiчнi матерiали лягли в основу лiтературних творiв, присвячених цьому краю. В Криворiвнi поет написав поему "Терен у нозi" з присвятою Зiновiї Бурачинськiй та гуцульськi легенди, якi вона йому розповiдала, та ряд оповiдань з життя гуцулiв "Як Юрко Шикманюк брiв Черемош" (1905), "Гуцульський король", де вивiв постать жорстокого переслiдувача опришкiв i селян Гердлiчку i його пiдручного Юриштана.

Михайло Коцюбинський пiд час перебування на Гуцульщинi, пiд впливом В. Гнатюка та захопившись своєрiдним побутом його жителiв, задумав створити твiр про гуцулiв. "Я мав нагоду", писав В. Гнатюк, "придивитися його приготуванням у Криворiвнi... Робив собi записки, розмовляв iз селянами на рiзнi теми, заходив до їх хат, придивлявся усьому пильно, не поминаючи нiчого, навiть найменшi дрiбницi. Крiм того прочитував всяку доступну лiтературу, артистичну i наукову, його буквально цiкавило все в життi гуцулiв".

Сам письменник iз захопленням писав М. Горькому 16 липня 1911 року: "Побывал в диких местах, доступных немногим, на полонинах номады проводят со своими стадами все лето. Если бы Вы знали, как величественна здесь природа, какая первобытная жизнь. Гуцулы оригинальный народ, с богатой фантазией, со своеобразной психикой... Сколько здесь красивых сказок, преданий, поверий, символов! Собираю материал, переживаю природу, смотрю, слушаю и учусь. Надеюсь рассказать Вам кое-что, когда увидимся". У М.Коцюбинського народжувався задум написати твiр, не випадково письменник в листi вiд 11 липня 1911 року писав: "Хочеться вивести менi звiдси яку-небудь тему".

I така "тема" з життя гуцулiв була написана пiд широковiдомою назвою "Тiнi забутих предкiв". Твiр був написаний М. Коцюбинським в Чернiговi, оскiльки вiн в листi до М. Горького писав: "Собираюсь несколько раз писать Вам, но был очень занят, торопился закончить своих огуцуловп, чтобы иметь возможность уехать на зимовку на Капри...".

Основна проблема твору "Тiнi забутих предкiв" боротьба свiтлої мрiї людини проти обмеженостi i животiння. Твiр вiдображає побут гуцулiв, їх звичаї, вiрування. Реальнi картини часто переплiтаються з народною фантазiєю.

Повiсть написана в романтичному стилi. Її образи овiянi казковiстю, передають чарiвну, екзотичну красу людей i природи. Письменник зображує подiї в дусi народних легенд i мiфiв. Повiсть має багато спiльного з iншим видатним твором української лiтератури, написаним в той же час, з "Лiсовою пiснею" Лесi Українки. Коцюбинський зумiв вiдтворити своєрiднiсть народного свiтогляду, який виявився у фолькльорi, показати глибоко поетичне, образне мислення гуцулiв. Цей талановитий твiр зразок плодотворного використання великим класиком української лiтератури усної народної творчостi, на яку так багатий гуцульський люд. Подиву гiдне, що так коротко був на Гуцульщинi М. Коцюбинський, але як талановито схопив вiн колоритний самобутнiй фольклор гуцулiв, їх вiрування, фантастику.

Письменник дуже радiв з того, що хоч трошки у своєму творi вiдобразив Гуцульщину. Вiн так i писав в одному листi 28 листопада 1911 р.: "Не знаю, чи воно вдалося менi, але коли б я хоч трохи перенiс на папiр колорит Гуцульщини i запах Карпат, то й того був би задоволений".

Дослiдник М. Яценко справедливо стверджує, що без В. Гнатюка "Тiней забутих предкiв" українська лiтература не мала б. За задумами М. Коцюбинського i В. Гнатюка це оповiдання було тiльки першим кроком до написання великої (на три томи) повiстi з життя гуцулiв: "Треба, щоб Ви конче набрали сил до липня, приїхали тодi в гори i написали або хоч приготовили повiсть. Коли вдалося Вам оповiдання, то я не сумнiваюся, що вдасться i повiсть", заохочував В. Гнатюк М. Коцюбинського в листi вiд 29 квiтня 1912 р.

У своєму листi до українських письменникiв, згадуючи про М. Коцюбинського, М. Горький писав: "Мрiяв вiн написати повiсть про Довбуша, брав у мене лiтературно-науковi Львiвськi збiрники, мрiяв дати оповiдання про Кармелюка, i я думаю, що не помилюсь, сказавши, що вiн настроювався на огероїчний лад".

За словами В. Гнатюка, М. Коцюбинський так захопився Гуцульщиною, що мрiяв придбати у Криворiвнi шматок землi, побудувати будиночок i тут поселитися. Гуцули вдячнi за його талановитий твiр "Тiнi забутих предкiв", що залишається найкращим пам'ятником єдностi Надднiпрянщини i Гуцульщини.

Багата на етнографiчнi i фольклорнi матерiали Гуцульщина сприяла активнiй лiтературний творчостi Гната Хоткевича. Її влучно охарактеризував у вступнiй статтi упорядник двохтомника з лiтературної спадщини Гната Хоткевича лiтературознавець Федiр Погребенник. "Найбiльшу популярнiсть", пише вiн, "принесли Г.Хоткевичу твори з життя гуцулiв, що становлять окрему, може, найоригiнальнiшу сторiнку його лiтературної спадщини". До гуцульського циклу Хоткевича належить чотири п'єси, три повiстi, збiрники нарисiв i оповiдань "Гiрськi акварелi", "Гуцульськi образки"... Зачарований гуцульським краєм, закоханий в його людей, письменник вивчав життя народу, його побут i звичаї, мову, багатий i самобутнiй свiт фолькльору. Тут на Гуцульщинi, народилася iдея створити цикл художнiх творiв з життя українських Карпат. Якщо в першi роки емiграцiї Г. Хоткевич пише переважно про революцiйнi подiї в Росiї, то згодом, перебуваючи на Гуцульщинi, вiн швидко i досконало оволодiвав новим для нього життям, життєвим матерiалом, прагне збагатити українську лiтературу гуцульськими мотивами, якi до нього розвивали у своїй творчостi Ю. Федькович, М. Черемшина, Олена Кульчицька. Так виникають лiрико-романтична повiсть "Кам'яна душа", п'єса "Довбуш", високопоетичнi "Гiрськi акварелi", зароджується задум циклу оповiдань "Гуцульськi образки". В цих творах, може, найповнiше виявився лiричний талант Г. Хоткевича як прозаїка. Цi твори, i особливо "Кам'яна душа" i "Гiрськi акварелi", стали вершиною творчостi письменника певним здобутком української лiтератури загалом.

Значний iнтерес в художнiй лiтературi викликає iсторична повiсть Гната Хоткевича "Довбуш", яка написана ще в 30-х роках, але опублiкована вперше у видавництвi "Каменяр" у 1965 р. Повiсть заслуговує уваги пiд тим оглядом, що вона написана в реалiстичному планi. В її основi лежать, передовсiм, iсторичнi розвiдки, народна творчiсть. В її основi лежать, передовсiм, iсторичнi розвiдки, народна творчiсть про антифеодальний рух опришкiв пiд проводом Олекси Довбуша.

Якщо попереднi письменники в бiльшостi захоплювалися героїкою гуцульських ватажкiв, фольклором, побутом, повiр'ями, то Марко Черемшина присвятив землякам своїм кращi лiтературнi твори, розкриваючи життя гуцулiв. I це закономiрно, адже вiн, як нiхто iнший, вiдчув з дитинства долю поневоленого, пригнобленого i розореного гуцула. Як письменник-демократ вiн формувався пiд впливом передової української та росiйської лiтератури (Т. Г. Шевченка, Ю. Федьковича, П. Мирного, I. Франка, М. Черемшини, Л. Толстого, М. Тургенєва). I найбiльше в цьому допомiг йому Iван Франко, який радив йому озакинути писати поезiю в прозi та вернути до "Параски", себто до мужикiвп, гуцулiв, життя i побут яких досконало знав. Ця порада великого Каменяра дала свої сходи, письменник наполегливо працює над своїми прозовими новелами.

I ось чудовi плоди. В 1901 роцi в Чернiвцях у видавництвi Товариства "Руська Рада" вийшла перша збiрка новел Марка Черемшини оКарбип, де було опублiковано п'ятнадцять новел iз гуцульського життя. Вона принесла Черемшинi славу видатного письменника-реалiста, спiвця Гуцульщини, свiдчила про iдейну i художню зрiлiсть письменника, про своєрiднiсть творчої iндивiдуальностi його таланту.

Своє поетичне слово М.Черемшина вигострив у новелi "Карби", за якою i названа збiрка. Суть її в тому, що письменник назавжди пов'язав з рiдним краєм i в своїй творчостi вiдобразив страждаючi маси Гуцульщини.

Тематика збiрки "Карби" рiзноманiтна: в нiй зображується соцiальне i нацiональне гноблення, безправ'я i темнота селянства, що страждало i вiками мрiяло про землю, туга за кращим життям, надiя на краще майбутнє. Характерним є те, що в кожному творi збiрки змальовано якийсь сумний трагiчний факт в життi бiдного селянина-гуцула: то вiн в розпачi плаче за гибеллю шкапини (новела "Чiчка"), то хворий робiтник Дмитро, вмираючи вiд непосильної працi, журиться, за що його похоронять (новела "Лiк"), то екзекутори забирають у гуцула-бiдняка останнi рамки образу (новела "Святий Николай у гартi"). Подiбного роду наведенi персонажi новел розкривають на фонi мальовничої гiрської природи образи замучених гнобителями селян-гуцулiв, вiдтворюють об'єктивну картину тогочасного життя.

"Прочитавши збiрку "Карби", вiдмiчають дослiдники, складається враження, нiби М.Черемшина кожною своєю новелою проводив глибоку пiдготовчу роботу до створення монументального образу селянина-гуцула, який безмежно любить свiй край, природу, народ працьовитий, духовно обдарований, чесний, гостинний, поетичний, але гноблений соцiально i нацiонально, обплутаний панами, лихварями, вiн живе в страшних злиднях та горi, розпачливо гукає до нiмих гiр, до байдужого неба, i, нiким не почутий, гине".

"Новели з гуцульського життя" можна назвати лiричним щоденником iз життя гуцулiв, написаним iз разючою соцiальною цiлеспрамованiстю. Так, це справдi короткi, скорше скупi подробицi правдивої розповiдi про всезростаюче класове розшарування гуцульського села доби розвитку капiталiзму, рiзнобiчне, тяжке горе гуцула i його сiм'ї.

Така об'єктивна картина страждального життя гуцулiв, талановито i художньо вiдображена в новелах М.Черемшини, отримала високу оцiнку серед лiтературних критикiв, зокрема Лесi Українки i Iвана Франка. "Гарно пише хлопець, дуже цiкавi оповiдання", вiдзивалася про це Леся Українка, а Iван Франко визнавав, що в "Карбах" письменника виявилась самобутнiсть його таланту в "рiзнобарвнiй китицi iндивiдуальностi".

автор матеріалу: Володимир Грабовецький

» Форма входу

» Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

» Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

» Друзі сайту