Батьківщина - це я - 13 Лютого 2009 - Тростян,Хата коло канатки
Понеділок, 05.12.2016, 01:17
Головна | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Категорії розділу
Цікаво [267]
Зображення [72]

» Наше опитування
Чи довго на вашу думку завантажується наш сайт?
Всього відповідей: 698

» Зв'язок

483133036
Відпочинок в Карпатах best_trostian@ukr.net


» Виправлення помилок

Побачив помилку? Виділи її та нажми Ctrl+Enter. Система Orphus


Головна » 2009 » Лютий » 13 » Батьківщина - це я
18:00
Батьківщина - це я
Батьківщина - це я


«Можемо домовитися, що я молюся до Тебе, коли пишу», - каже котрась із героїнь книжки – чи то навіть сама авторка – Богові. Увесь роман у стилі Джойса - думки, думки, молитви, відчуття, трохи запахів, барв і смаків, які Дзвінка Матіяш вдало заескізила, чи то пак заескізила не самі запахи, барви і смаки, а відчуття, які вони викликають.
Текст «Роману про батьківщину» - не просто потік свідомості, причому різних героїв, – це дійсно роман про Батьківщину. Бо авторка через думки всіх своїх героїв (краще буде сказати різних іпостасей власної свідомості, власного світосприйняття?) таки усвідомлює сенс тої Батьківщини.
Вона усвідомлює себе через неї, а її – крізь себе.
Вона стверджує, що її батьківщина – «зверху ніби мертва, а всередині жива», у той же час скаржачись на те, що дзеркало показує і її саму не такою, якою вона є насправді, тобто не такою, якою вона бачить себе ізсередини.
«…моє обличчя – це не я. І моє ім’я – це також не я. Можу жити без імені і не бачити себе в дзеркалі».
Зсередини завжди все бачиш по-іншому.
Маленька дівчинка, чиїми оповідями про батьківщину та саму себе починається роман, також молиться. Вона говорить із майбутнім і непізнаним. Вона говорить із Богом, як із кимсь таким, кого вона не знає, і з ким дуже хоче познайомитися.
Доросла жінка молиться до Бога, розмовляючи ніби сама з собою. Вона говорить спогадами і відчуттями. Вона спілкується з тим, з ким уже близько знайома. Майже не задає йому запитань. Вона вже наперед знає, що їй не дочекатися відповіді. Тому й відповідає собі сама. У ній багато туги, багато болю. І багато мрій. Але вона вже навіть не називає їх мріями, а так просто – казки наніч, вигадки про Принцесу та Принца.
А взагалі «Роман про батьківщину» - це роман про жінку. Українську таку жінку, з дуже українською ментальністю. Жінку чуттєву і налякану, дуже замкнену зовні й дуже відверту всередині. Жінку трохи розчаровану, але з наївним дитячим серцем. Жінку, яка дуже нагадує собою свою Батьківщину…

Джерело:http://sumno.com/literature-review/batkivschyna-tse-ya/

Категорія: Цікаво | Переглядів: 937 | Додав: trostian | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
» Форма входу

» Календар
«  Лютий 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728

» Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

» Друзі сайту